Предлагаем вниманию читателей новое исследование известного украинского писателя и журналиста Олеся Бузины, посвященное одному раритетному историческому документу, за подлинность которого мы не ручаемся.

Публикуется впервые и на языке оригинала.

***

Багато хто з науковців і навіть звичайних читачів чули про так званий «Декалог» - десять заповідей українського націоналіста. Ними керувався провідник Степан Бандера і його послідовники. А потім спробував керуватися провідник Дмитро Корчинський, але не зміг, у зв’язку з непосильністю взятої місії.

Проте нещодавно у підземеллях Собору св. Юра у Львові мені вдалося відшукати ще більш секретний документ - «Десять заповідей свідомого українця». Він зберігався на глибині 354 м 11 см нижче рівня моря у броньованому сейфі разом з житнім сухарем, на якому збереглися відбитки передніх зубів князя Данила Галицького, і кальсонами митрополита Шептицького, у яких той впав з коня, коли був ще австрійським гусаром. Поруч лежала канапка, яку не доїли Іван Франко і Леся Українка на таємному побаченні, і філіжанка кави, яку не допив Тарас Шевченко, бо так ніколи і не доїхав до Львова.

Важко передати моє захоплення дослідника, коли я побачив ці святі для нашої нації реліквії. Оскільки сухар запліснявів від підземної вологи, а штани згнили і розповзлися до останньої нитки, то видобути їх на поверхню не вдалося, незважаючи на мої титанічні зусилля і безкорисну допомогу донецьких шахтарів, які до того ж у пориві трудового запалу розбили у пекельній темряві філіжанку і розтоптали канапку.

Проте нові десять заповідей, вибитих на якомусь невідомому космічному матеріалі, що не боявся жодних ушкоджень і температур, я, притискаючи до серця, мов дитину, витяг на світ Божий і тепер пропоную зацікавленим.

Однак особам без почуття гумору читати цей документ суворо забороняється. І навіть тим, у кого почуття гумору є, забороняється передруковувати його без попередньої згоди з першовідкривачем – тобто зі мною.

Олесь БУЗИНА, Київ, 16 листопада 2006 р.

Десять заповідей свідомого українця

1.Свідомий українець зобов’язаний бути тупим. Якщо свідомий українець не є тупим, він автоматично стає жидом або москалем.

2.Свідомий українець має бути хитрим. (Прим.: але з обов’язковим дотриманням п.1).

3.Свідомий українець зобов’язаний бути хазяйновитим – все, що побачить, тягти до себе додому, надкусувати і ні за що не ділитися ні з ким – навіть з іншими свідомими українцями. ( На старій Галичині цей принцип ще називали: «Свій до свого по своє»).

4.Свідомий українець має розмовляти винятково українською мовою. Ця мова має бути настільки незрозумілою москалям та жидам, що немає нічого поганого, якщо й сам свідомий українець не буде її розуміти.

5.Свідомий українець повинен бути глибоко віруючим. Він повинен вірити, що все на світі, окрім жидів та москалів, винайшли свідомі українці.

6.Свідомий українець має розвивати власну культуру. Це означає, що одночасно він зобов’язаний псувати чужу культуру – особливо культуру жидів та москалів.

7. Свідомий українець зобов’язаний вести здорове статеве життя. Здорове статеве життя йому дозволяється вести лише з особами своєї нації та не своєї статі – найкраще всього з жінкою або кумою. Найкраще ім’я для справжньої української жінки – Оксана. Найкраще ім’я для української куми – Галя. Осіб жіночої статі з іншими іменами слід вважати несправжніми українками.

8. Кожен свідомий українець повинен бути галичанином. Це не означає, що він зобов’язаний жити в Галичині. Навпаки. Найкраще свідомому українцю жити в Києві – в органах державної влади або поблизу них, але при цьому постійно розказувати, що справжня Україна знаходиться в Галичині.

9. Свідомий українець повинен постійно боротися з національними зрадниками. Якщо він встановить, що сам є зрадником, то повинен боротися сам з собою, попередньо донісши на себе собі. Якщо з якихось причин свідомий українець не може донести на себе собі, то повинен донести, куди слідує, і на кого захоче.

10. Свідомий українець повинен боротися за незалежність України. Вищою формою незалежності України є її незалежність від свідомих українців.

Примітка. Якщо свідомий українець не буде дотримуватися десяти вищезазначених заповідей, він підлягає вищій мірі покарання – засланню на історичну батьківщину – тобто до Галичини. Заслання до Галичини у жодному разі не дозволяється замінювати висилкою до Москви, Сибіру і навіть Канади.

Олесь Бузина, From-UA

Комитет